Традиції важливіші за Роналду, або Як Саудівська Аравія зазнає поразки в футболі
Роман Синчук — 18 червня 2025, 06:10
Один з лідерів саудівського футболу Аль-Хілаль стартує сьогодні на клубному чемпіонаті світу, і це гарний привід придивитися детальніше до реалій арабського футболу. __ Кріштіану Роналду, Карім Бензема, Садіо Мане, Неймар і ще десятки зірок перебиралися туди з топліг – і що?
Чемпіон розповідає, як виглядає сьогодні саудівський футбольний пузир.
Нащо Саудівській Аравії зірки футболу?
Мало хто знає, та вони лише гвинтики в системі.
І навіть весь спорт як галузь не є для Ер-Ріяду чимось пріоритетним.
Для Саудівської Аравії вся ця історія – про розвиток держави та бачення її майбутнього.
Озираючись назад, нафту в цих краях почали промислово видобувати ще у 1938 році, а вже до 1976-го Аравія стала найбільшим її виробником у світі.
США, СРСР, Іран – всіх обігнали.
Тоді-то в Ер-Ріяд, що віками був світовими задвірками, й потягнулися мільярди доларів. Гіперконсервативні саудівці за них переїхали з халуп у шикарні особняки, і вже скоро країну було не впізнати. Разом з тим, їхній уклад життя залишався релігійним, а країна – закритою. Казали, що жінкам туди взагалі краще не потикатися.
І ось тут з'явився принц Мохамед ібн Салман.
У 2016-му спадкоємець і улюблений син короля Саудівської Аравії представив Vision 2030 – план реформ, що мав кардинально змінити країну.
Ідея така, що "нафта колись закінчиться", тож слід наростити несировинні доходи до 50% бюджету. А щоб все вийшло, Ер-Ріяд мав стати новим фінансовим і туристичним центром планети.
"Основою успіху Саудівської Аравії стануть терпимість, досконалість, дисципліна й прозорість", – оголосив принц.
І він дійсно зробив багато прогресивного за мірками регіону. Аби не відлякувати туристів, саудівським жінкам дозволили водити авто, відвідувати спортзал і покидати країну. Неодружені пари отримали право зустрічатися в ресторанах, а іноземці-геї – просто не бути арештованими.
Що ж до економіки, то Салман почав масштабну розбудову країни архітекторами з усього світу за гроші від продажу нафти, які акумулювалися у Суверенному фонді добробуту (PIF).
Мости, аеропорти, курорти і ціле інноваційне місто Neom, що має вирости серед пустелі, – планувалося, що Vision 2030 обійдеться PIF у 7 трлн доларів.
І от саме в цю суму як частинка загальної Vision 2030 входить професійний спорт.
Вони активні лише в футболі?
Навпаки – футбол є тим видом, який дається арабам найгірше.
Наприклад, бокс вони вже завалили грішми, і бої Олександра Усика з Тайсоном Ф'юрі пройшли саме в Ер-Ріяді. Так само до Аравії їдуть Деонтей Вайлдер, Ентоні Джошуа, Девін Гейні, Теофімо Лопес і ще десятки топів.
"З цього моменту я більше не хочу організовувати бої типу "Том і Джеррі", де один боєць бігає по рингу, а інший його наздоганяє", – пише головний "боксер" Саудівської Аравії Туркі Аль-Шейх, і усі це ковтають, бо у нього безлім на кеш.
Нова елітна ліга гольфу LIV Golf – з цієї ж опери. Своїми мільйонами вони знищили традиційний сезон, але в підсумку перемогли і всі топи змагаються в них.
За останні 2 роки саудівці провели чемпіонати світу з гандболу, баскетболу 3х3, важкої атлетики, кінного спорту, бойових мистецтв і ще купи всього. У Джидді також побудували трасу Формули-1, що дебютувала у 2021-му.
У футболі саудівці спочатку зайняли ту ж нішу, що й скрізь – просто купили право провести Суперкубки Італії та Іспанії; клубний чемпіонат світу старого формату.
Ще далі вони подали заявку на проведення ЧС-2034, і вона стала вдалою – правда, після того, як саудівські інвестори влили 1 млрд євро у бродкастера DAZN, який, у свою чергу, за 1 млрд купив телеправа на клубний чемпіонат світу-2025. І сміх і гріх.
Ну, а найбільші проблеми їх чекали, коли вони взялися розбудовувати внутрішній футбольний чемпіонат.
То хто грає в лізі Саудівської Аравії?
Глобально усі, хто погодився туди переїхати.
Влітку 2023-го журналіст Бен Джейкобс писав, що бюджет на покупки в саудівських клубів – аж 19 млрд доларів.
По факту відтоді вони витратили приблизно 1,5 млрд, але навіть це гігантські гроші.
Першим на них клюнув Кріштіану Роналду, який у 37 виявився незатребуваним в Європі, а тут раптом запропонували найбільшу зарплату футбольного світу – цілих 200 млн на рік. Він переїхав до Ер-Ріяду одразу після ЧС-2022.
Далі були Неймар зі 100 млн зарплати, 50-мільйонні Ріяд Марез, Карім Бензема і ще велика група ветеранів, як-от Фабіньйо, Нголо Канте та Садіо Мане.
Ніби й непоганий старт, проте молодь та гравці у розквіті сил від початку відмовлялися. Були приклади Рубена Невеша, Малкома, Ренана Лоді, Габрі Вейги, але вони не зірки першої величини.
До всього, побутував і суспільний осуд. Коли 21-річний Вейга, на якого задивлявся Реал, вибрав Аравію, Тоні Кроос просто написав: "Ганьба".
З ганьбою жити хотіли не всі, тож чимало гравців відповідали, як Такефуса Кубо з Реала Сосьєдад:
"Я отримав пропозицію з Саудівської Аравії, але відхилив її. Я хочу грати з найкращими проти найкращих. Якщо саудівська ліга колись стане такою, я поїду. А зараз там лише гроші".
Так-от саме в футболі саудівці вперше зіткнулися з проблемою, коли до них не бажали їхати через мораль та традиції. Купити їх PIF не міг, а інших аргументів не виявилось – як наслідок, зібрали саудівці в основному пенсіонерів, що приїхали за останнім контрактом в кар'єрі. Вкупі зі спекотним пустельним кліматом це гарантує невисокий темп і шалені розриви між лініями. На топліги Європи це й близько не схоже.
І які шанси, що ліга ще вистрілить?
Мізерні, якщо чесно.
Ветерани старіють і деградують на очах, а молоді в саудівській лізі нудно, вона просить повернутися до Європи.
Той же Вейга розпочне новий сезон в Порту, який купив його вдвічі дешевше, ніж свого часу заплатив Аль-Ахлі.
Інший шлях обрав 21-річний Джон Дуран, за якого Астон Вілла отримала аж 77 млн. Колумбієць наче з ланцюга зірвався – на тренування літає літаком! Пишуть, що саудівці вже хочуть нахаби позбутися.
Між тим класних доморощених виконавців у них нема. PIF не фінансує футбольні академії, а клуби й поготів на них "забили". Востаннє Саудівська Аравія вигравала Кубок Азії ще в 1996-му, а у фіналі грала у 2007-му. Навіть ті 2-3 місцеві хлопці, що виходять поруч з підстаркуватими зірками з Європи, суттєво занижають загальний рівень команди.
Роберто Манчіні приїздив сюди тренувати збірну, але коли йому поставили за мету вийти на чемпіонат світу-2026, швиденько змився:
"Проблема в тому, що у збірної недостатньо досвіду, аби грати в більш якісний футбол".
Ліга не просто штучна, а й вкрай неоднорідна. Є 4 клуби, що фінансуються з PIF – Аль-Іттіхад, Аль-Наср, Аль-Хілаль та Аль-Ахлі. Між ними та рештою – прірва. Рахунки по 5:0, 6:1, 7:0 – це норма. У середняках та аутсайдерах бувають навіть невиплати зарплат – це вже випробував на собі Георгій Бущан в Аль-Шабабі.
І от на цьому тлі Кріштіану Роналду то персонал штовхає, то геніталії показує, то пробиває 22 пенальті за 2 сезони.
І де тут передумови для прогресу?
Навіть на трибунах їх нема. Там зірковий Аль-Наср збирає в середньому 16,000 вболівальників, а вже п'ятірка аутсайдерів не дотягнула і до 3,000 за матч.
Та й хіба то вболівальники? На Суперкубку Іспанії вони просто напали на нещасних дружин футболістів Мальорки, яких залишили без охорони!
Тож яка користь від футболу?
Якщо вона й є, розгледіти її складно.
Наразі це односторонній рух – футбол лише бере і практично нічого не дає Саудівській Аравії, крім гучних заголовків.
Ви ж бачили цифри по відвідуваності? Якщо й була надія на туристів, то марна.
Ліга також не генерує доходів. Сумарно саудівці продали телеправа за неповні 100 млн євро, проте з них 80 – це внутрішній ринок, де їх купує... державна компанія. Тобто, знову-таки дотація.
Іноземних, приватних інвесторів не видно. Найбільше спонсорських грошей в сезоні-2024/25 залучив Аль-Наср, проте якщо копнути, то з його 109 млн чи не всю суму заплатив ріелтор KAFD – King Abdullah Financial District.
Вдалих продажів нема взагалі. 19 з 20 найдорожчих гравців саудівської ліги подешевшали за останні півроку на Transfermarkt.
Аби якось вигадувати прибуток, клуби мухлюють з трансферами місцевих. Так, Мотеба Аль-Харбі, якого Transfermarkt оцінює у 0,9 млн, влітку 2024-го Аль-Хілаль "купив" у Аль-Шабаба за 28 млн.
Навіть якісь іміджеві успіхи складно знайти. В слабкій Лізі чемпіонів Азії, де переможець отримує 10 млн призових, титул-2024 здобув Аль-Айн із ОАЕ, чий найдорожчий гравець коштує 7 млн.
Лише у 2025-му Аль-Ахлі таки вдалося виграти трофей для Саудівської Аравії. У фіналі Франк Кесьє, Роберто Фірміно, Ріяд Марез, Меріх Демірал, Едуар Менді перемогли Кавасакі Фронтале, де нема жодного виконавця із цінником у бодай 3 млн.
Разом з тим, у півфіналі цей Кавасакі все одно прибив Роналду, Мане, Ляпорта, Сімакана, Отавіо й інших.
Кріштіану тоді виконав так виконав.
Якщо це успіх – ну добре, тоді один таки є.
І чого чекати далі?
На це питання є дві відповіді.
Якщо суто про футбол, то ще минулого року саудівці помалу згортали лавочку. У 2022-23 їхні видатки на трансфери зросли у 12,5 раза, а впродовж 2024-го спостерігалося падіння на 45,3%.
Цьому сприяють і гравці, що все частіше їм відмовляють. Вінісіус Жуніор, Бруну Фернандеш, Кевін де Брейне – це з найвідоміших.
Все вказує, що саудівський футбольний проєкт пройшов пік. Ще 2 роки тому його розглядали як амбітну лігу, говорили навіть про входження до європейської Ліги чемпіонів. Зараз вже очевидно, що це як був "пенсіонерський чемпіонат", так і залишився.
Разом з тим, існує глобальніший вимір – той-таки PIF та Vision 2030, яку нещодавно замінила Vision 2040. І куди гірше для арабів, що там теж все буксує.
"Саудівська Аравія зіткнеться з подвійною проблемою в 2025 році – тиском від падіння цін на нафту та різким скороченням торгівельного профіциту через збільшення імпорту для виконання державних проєктів", – каже наукова співробітниця Близькосхідного інституту Карен Янг.
Вже у 2024-му дефіцит бюджету Саудівської Аравії склав 1,6% ВВП, а в 2025-му прогнозують 2,3%.
Грубо кажучи, їхня економіка не може впоратися з перетворенням країни на Ельдорадо, яке запланував Салман.
Тому-то PIF уже відмінив 20% всіх витрат на 2025 рік. Проєкти не закрили остаточно, але заморозили до кращих часів.
Частиною зміни саудівського гіперплану є фокус суто на проєктах, необхідних для проведення великих подій – Азійських зимових ігор-2029, Експо-2030, чемпіонату світу з футболу-2034.
Тобто, стадіони, готелі, аеропорти – усе це буде на 100%.
А от що стосується внутрішнього чемпіонату і набитих зірками пустельних псевдограндів – це ще неясно.
Всього за останні 5 років Аль-Хілаль втратив на трансферному ринку чистими 507 млн, Аль-Наср – 363, Аль-Ахлі – 282, Аль-Іттіхад – 269.
Дуже схоже, що їхнє майбутнє, як і всієї Саудівської Аравії, залежатиме від цін на нафту. Чим нижче вона впаде – тим більше уваги влада в Ер-Ріяді приділятиме збиткам свого кишенькового футболу.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 125
Загрузка комментариев
